Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає!

Леся Українка «Лісова пісня»

 

Глава перша

Інколи, коли дивишся на небо у ніч магічного повного місяцю, а вітер шепоче ледь чутні казкові слова, моя душа чує голос пращурів. Підійміть погляд над буденним, пізнайте красу грози та таємне світло далеких зірок, силу небесних струменів дощу, та силу вітру, що проймає до кісток. О могутній Перуне! Подаруй мені перемогу! Подаруй силу розуму нашому! Нехай піде страх, і з’явиться слава.

Люди, що сповідують вчення Великого Вогню, називають себе огніщанами. Огніщани вірять, що душі наших великих пращурів не загинули, ми називаємо їх навіями, або народженими на віки. Навії пам’ятають про своїх нащадків та допомагають нам, як і ми зобов’язані пам’ятати про наступні покоління. Це і є совість, наша головна сила та основний моральний закон. Ми постійно відчуваємо присутність предків у своєму буденному житті, але майже не звертаємо на це увагу. Іноді вони приходять до нас у наших снах, бажаючи допомогти порадою, але і тоді ми дуже рідко їх можемо зрозуміти. Треба знати, що душі предків живуть не в якомусь окремому потойбічному світі, вони є часткою нашої власної душі, тримаючись у цьому світі завдяки нашим власним живим тілам, бо це їх кров тече у наших жилах.

Першою людиною, яка поєднала живу силу полум’я і людську душу, був пращур Сварог. Легенди називають його першим орачем і першим ковалем, батьком сонця і навіть самим сонцем, але не за те шанують його огніщани. Дванадцять тисяч років тому Сварог заповів одному мужу жити з однією жінкою, а одній жінці з одним чоловіком. Так з’явився моральний закон, який ми називаємо Законом Сварога. Шлюб, кохання, подружня вірність, любов до дітей та онуків – ось риси святої людини. Споконвічно наші предки саме так відрізняли праведну і добру людину від неправедної. Любов у шлюбі – це святий дар пращура Сварога. Вогнем палає любов у наших серцях, даруючи нам безсмертя. Любов перетворює парубка на дорослого мужа, робить з дівчини чарівну жінку. З’єднуючись у коханні, дві души стають єдиним цілим, народжуючи нове життя. Юнак і дівчина - це неповні духовні істоти. Немає в світі кращого подарунку ніж подружня вірність, яку дарують один одному кохані люди, живучи праведним подружнім життям. Люди, які не розуміють і не цінують Закону Сварога гублять свої душі, їх тіла завчасно старіють, вони стають легкою здобиччю злих сил.

Відчуваючи наближення смерті, могутній пращур Сварог заповів віддати своє тіло полум’ю. Так з’явився Великий Вогонь, бо мудрий Сварог поєднав свою душу з вогнем, ставши безсмертним володарем вогненних пелюсток. З того часу існує звичай спалювати тіла тих, хто закінчив свій земний шлях. «Слава Сварогу!» - кажемо ми, розпалюючи вогонь. Дух Сварога приходить до нас, а з ним приходять наші навії. Часточка їх души завжди з нами у вогнищі святого багаття. Не даремно шанували наші батьки піч, вважаючи її головним місцем в оселі.

Мерехтять пелюстки вогню між важких кам’яних брил. Далекі зорі сяють на темному небі, а у долині стелеться туман. Вкриті росою трави на високих могилах. Подивіться – там, у могилах, прахом стали тіла ваших пращурів, самі ж вони поруч з вами. Сила їх пробуджується тоді, коли ви самі зможете її використовувати. Кличте навіїв при повному місяці! Кличте навіїв після полуночі! Вогонь, Небо, Земля силу дадуть. Кличте їх. Вони прийдуть.

На живому вогні і їжа смачніша, і сили більше дає. Пригадайте Сварога! Дерева довгими роками накопичували силу Сонця, пили живі соки Матері Сирої Землі. Згораючи у вогні гілки дерев миттєво віддають нам ту силу, яка була накопичена довгим часом. Вогонь дає силу, вогонь лікує, вогонь дає нам можливість відчути силу навіїв. Візьміть силу вогню! Зміцніть у своєму тілі! Скрипіть вогнем свою душу! Великого Сварога не забудьте пом’янути. Він подарував нам вічне життя. Ми повинні бути гідними синами своїх батьків, ми повинні нести їх живі душі у майбутнє, в безсмертя.

Всесвіт пронизаний незчисленною кількістю духовних сил і випромінювань. Він завжди існував і завжди буде існувати. Зігріта лагідним сонцем Земля, наша Мати, стала колискою життя. Духовну силу неба (Даждьбога), духовну силу вітра (Стрибога), завжди шанували наші пращури, які споконвічно жили в країні, яка до часів недавніх звалася Русь.

Люби того, хто силу дає духу твоєму. Слухай Землі голос, бо це голос твій. Прийде Даждьбог – стань небом! Прийде Стрибог – стань вітром! Прийде Сварог – стань звіром! А прийде Перун – стань громом і блискавкою!

Князь Огін