Голові Державного комітету України у справах національностей та релігій

Решетнікову Ю. Є.

Шановний Юрій Євгенович!

29 січня, під час зустрічі з керівниками релігійних організацій Житомирської області, Ви дуже здивували мене відповіддю на моє непросте запитання. Нагадаю, зауваживши, що Слов`янська духовна течія "Великий Вогонь" завжди відзначалася терпимістю до представників інших релігій, я запропонував Вам, як людині, яка має завдання від нашої держави берегти спокій віруючих громадян і залагоджувати конфлікти між представниками різних конфесій, запропонувати керівникам тих церков, котрі вважають себе правонаступниками хрестителів Київської Русі, напередодні насильницького хрещення киян Каганом Володимиром, покаятись перед народом Святої України за криваві злочини перших християн, руйнування святилищ, масові вбивства волхвів і кудесників, а також усіх, хто не бажав зректися віри батьків своїх. Для прикладу я нагадав Вам про нещодавнє відверте покаяння Ватикану перед усією світовою спільнотою за злочени, які були скоєні Католицької церквою.

Буду відвертим, ваша відповідь мене дуже здивувала. Проголосивши, що в нашій державі всі рівні перед законом, Ви чомусь сказали, що хрещення Русі - це був свідомий вибір держави і народу. Отакої! То примусове хрещення "вогнем і мечем" зараз називають "свідомим вибором народу"? Українські історики все ще не можуть позбутися старих імперських стереотипів, бо за часів Російської імперії прихід християнства на Русь називали благом, оскільки Православна церква була частиною імперського владного апарату, а за часів Радянського Союзу християнізацію називали прогресивним кроком, бо так вважали Карл Маркс і Володимир Ленін, але ж і в ті часи історики не заперечували насильницьких дій і злочинів під час примусового хрещення наших предків! До речі, не заперечували це і видатні церковні діячі (наприклад, митрополит Ілларіон - Огієнко), але фанатична самовпевненість у власній правоті дозволяла їм дивитися скрізь пальці на злочини церкви.

Під час тієї зустрічі я вирішив не вступати з Вами у дискусію, бо ж Ви тоді проводили неприховану агітацію за уряд Юлії Тимошенко, тому я обмежився фразою про те, що Ваша позиція мені зрозуміла. В той же день я зробив офіційну заяву, що звернусь до Вас із відкритим листом, коли політичне протистояння навколо виборів Президента України закінчиться, бо дещо я з Ваших слів я все ж таки не зрозумів, тому прошу Вас відповісти на такі питання:

1. Чи не збираєтесь Ви переписувати історію України на прохання окремих конфесій?

2. Чи пов`язані кричущі факти вандалізму останніх днів проти пам`ятників в центрі столиці, які мають знакове значення для рідновірів із Вашою особистою прихильністю до окремих християнських церков?

3. Чому Ви ніколи не робите зауваження деяким посадовим особам, коли вони помилково називають нашу державу православною країною?

При відповіді прошу Вас також звернути увагу на статистичні данні, які Вам безперечно відомі:

- 48 % громадян України не вважають себе віруючими людьми;

- лише 26 % громадян України мають повну довіру до церкви (але це стосується усіх церков, включаючи Католицьку церкву, а також деяких церков із сумнівною кримінальною репутацією, як от "Посольство боже").

Дай боже добра і здоров`я Вам і Вашій родині!

24 лютого 2010 року