Оце зараз тільки й розмов, що про фінансову кризу. Десь там прорахувались світові фінансові гравці, розкладаючи свій пасьянс, карти в них не так лягли. Ридають мільйонери, втративши дрібничку грошей, але насправді боляче криза вдарила по простим людям, що вже казати про Україну, де світова криза так вдало прийшла на допомогу злодіям від влади. Для них це лише привід накрасти ще більше, а провину на кризу списати. Важко зараз і огніщанам. Маємо звичай розповсюджувати наше видання безкоштовно, несучи до людей слово правди, відмовлятись від нього не бажаємо, тож вибачте за те, що не можемо зараз зробити повноцінний випуск. В цей скрутний час ми вирішили надрукувати небагато примірників, які радимо передавати із рук у руки. Повноцінна версія «ЯЗИЧНИКА» опублікована в Інтернеті на сайті www.ogin.in.ua
22 березня житомирська громада «Великого Вогню» чекала гостей з київської громади. Щоправда, погода була зовсім не весняна - вітер, сніг – тому гостей приїхало лише двоє: Андрій Волошин (Кудесник Рендальф) і Мечеслав Рисич, автор збірки оповідань «Світла стежа», мабуть, найкращої прозаїчної української язичницької книги нашого століття. Вони, за огніщанським звичаєм подарували свої книжки житомирській громаді.
Першій день весни приніс мені несподіваний подарунок. Ще в останній день зими мій учень і добрий друг Андрій Волошин (відомий огніщанам як Кудесник Рендальф) подарував мені першу збірку своїх віршів, але прочитати її я зміг лише у неділю.
Комісія ВІЧА Українських Рідновірів по ЗВИЧАЮ розглянула питання про відповідність народній Звичаєвості Обрядових дій з Хлібом в практиці громад Рідної Віри.
Необхідність такого аналізу була викликана непоодинокими випадками несприйняття і осуду місцевим населенням фактів спалення Хліба під час проведення Обрядів Рідної Віри.
В останній день календарної зими рідновіри з різних країв України зібралися в Києві, у приміщенні Книжкової палати. Відкрив Віче народний артист України, відомий кобзар Василь Литвин. Він торкнувся струн і заговорив, але його слова, мов зачаровані, пролунали, як пісня. Уривок із «Слова о пълку Ігореве» став справжнім пророцтвом і закликом до духовної боротьби.
Потім на сцену вийшли маленькі дівчата у народному вбранні та яскравих віночках, вони танцювали, співали веснянки і закликали весну.
В останній день календарної зими рідновіри з різних країв України зібралися в Києві, у приміщенні Книжкової палати. Відкрив Віче народний артист України, відомий кобзар Василь Литвин. Він торкнувся струн і заговорив, але його слова, мов зачаровані, пролунали, як пісня. Уривок із «Слова о пълку Ігореве» став справжнім пророцтвом і закликом до духовної боротьби. 