Згадка про навій

Культ предків – основа язичництва Русі-України

З давніх давен на Русі найбільше шанували предків та народних героїв. Померлих предків називали нав’ями.

Навії (народжені на віки вічні) - це душі наших вищих пращурів. Навії пам’ятають нас, своїх нащадків, та допомагають нам, і ми повинні пам’ятати про наступні покоління. Ми постійно відчуваємо присутність наших пращурів у повсякденному житті: іноді вони приходять до нас у наших снах, щоб допомогти порадою, іноді трапляється диво, і під час неймовірної загрози людина залишається живою і здоровою (предки вберегли – кажемо ми тоді). Навії можуть і покарати за зраду (про це також є згадки у старовинних документах).

 

Треба розуміти, що душі наших пращурів живуть не у якомусь потойбічному світі, вони є часткою нашої власної душі, тримаючись у цьому світі завдяки нашим живим тілам, тому що це їх кров тече у наших жилах.

Слово «навії» згадується у повчаннях проти язичництва. Тобто навії - не сучасна вигадка, як більшість тих «правьславних» дурниць, що зараз називаються «неоязичництвом».

Чомусь про навіїв забув згадати академік Фішман (Рибаков) у своїх псевдонаукових талмудах, присвяченій язичництву давньої Русі. Він переслідував якусь свою мету, ставлячи акценти, там, де він вважав за потрібне, та просто замовчуючи деякі важливі факти, навіть найважливіше з відомого. А сучасні історики і філософи звично переписують один у одного негативну інтерпретацію образу навій, не вважаючи за потрібне самостійно прочитати джерела та зробити власні дослідження та висновки.

Пропоную ознайомитися з уривком старовинного християнського повчання проти язичництва.

У «Слові о посте невєжам" є цікава згадка про традиційні вірування наших предків, пов'язані з днем, який зараз називають Чистий Четвер. З цього повчання ми дізнаємося, що у Чистий Четвер наші пращури готували для мертвих м'ясо, молоко і яйця, печиво, короваї, топили лазні, у Велику Суботу вживали молоко і масло, а четвергове м'ясо їли у Велику Неділю.

"Трапеза пропонувалась померлим, готувалась для навіїв. Тоді ж, у Чистий Четвер, для покійників топили лазню, вішали у лазні чохли і рушники для обтирання навій і піддавали пари (на піч ллють). На другий день на підлозі лазні, посипаній золою і попелом, знаходили сліди, схожі на курячий слід, вважаючи це безсумнівним доказом приходу покійників і говорили: "приходили до нас навії митися". ...Пропонування (поставление) мертвим м'яса, молока і яєць, безумовно, дуже давній звичай, це як і лазні для навій, залишок доісторичного культу предків." ...У Чистий Четвер, коли вже стемніє, хазяйка бере глечик з молоком, тарілку з м'ясом і молоком, хлібець, сіль, і все це ставить в укромному місці у дворі, а ще краще на самому даху. ...Згідно сучасних уявлень нав'ї мають людський вигляд, але ноги у них пташині, схожі на журавлині.

...давній звичай вшанування мертвих, який виражався у готуванні для них трапези і лазні продовжував існувати і після прийняття християнства. У язичницьку епоху всі вірили, що приходили їсти і митися навії; багато хто так вважав і у християнську епоху. ... Народ і тепер вірить, що наші померлі родичі не ведуть осідлий спосіб життя: на зиму і осінь кудись йдуть, а повертаються до нас весною. У таке вірили і східні слов'яни". (Цитування по Н. Гальковскій. "Борьба христианства с остатками язычества в древней Руси", том 2, С. 1-16).

Можливо, саме з цим останнім згаданим віруванням пов'язане уявлення про пташині (журавлині) ноги навіїв. Вони як журавлі відлітають восени, щоб весною повернутися на Великдень (який у язичників був чітко прив'язаний до весняного рівнодення). Тут ще простежуються зв'язок з яйцями, які традиційно до цього часу їдять на могилах на Великдень, або приносять шкаралупу. Їжу для навіїв ставили на дах, як для птахів. Цей абзац треба розглядати, як моє особисте припущення.

На жаль, у "Слові" не пояснюється, який сенс вкладали у четвергову сіль. Але вказано, що вона обов'язково клалася на тарілку.

Радаслава Огінська