В українському неоязичництві Коляду вперто називають Різдвом сонця, але це не є правильним. Коляда, а не Різдво.
У джерелах - Коляду клікали (звідси і інша назва місяця грудня - "просинець"). Свято, зрозуміло, пов'язане з річним колом, яке ототожнювалося з богом плодючості і неба - Юпітером, Ураном, Осірісом, тут же дволикий Янус, на честь якого перший місяць назвали январем, бог входів і виходів. Це свято - не свято сонця. День смерті - оКОЛіти - і народження нового 365-денного кола. На Коляду кололи свиней, робили кров'янку - смерть і достаток, смерть і народження одночасно. "Світ новий народився", білий світ народився.
Читайте також: Опис Обрядів Йоля В Сагах
Дехто помітив і тотожність свята святого Миколая з образом Білого старця. Білий старець уособленням саме плодючості, але не сонця.
Також є тотожність у святкуваннях сатурналій/кроній з Колядою. Сатурналії ніяк не можна ув'язати з різдвом сонця, але логічним є святкування смерті і одночасного народження нового круга часу. Сатурн/Крон (кроніка-в(е)рем(і)я), пожираючий своїх дітей - син Юпітера/Урана/Діа (саме Уран/Юпітер традиційно зображувався з річним колом - щит Юпітера). Крон традиційно зображувався з косою, порівняйте із смертю з косою. І не треба вигадувати Мару і придумувати їй атрибути, тим самим, поселяючи померлих у якомусь нижньому хтонічному світі, цього світу немає, померлі йдуть на небо через Крона до Дія - Юпітера (безособового бога-батька, уявлення про якого характерне для усіх етнічних релігій).
Наталія Толстіхіна (Радаслава Огінська)