Пива огніщанам тоді було досхочу!

Рік тому я замислився: "Що ж я таке наробив тоді? Люди збираються в цей день на галявині недалеко від скелі Тура, приїжджають із інших міст, розбивають намети, розпалюють багаття. Вони будуть це робити навіть як би я не приїжджав до Житомира, бо це почуття духовного єднання хто раз відчув, той вже ніколи не зможе забути."

В цей день ми обов'язково проводимо воїнські змагання, пригадуємо добрим словом наших пращурів, можна й трохи пива пригубити, але міцні напої заборонені. А ще в цей день можна перездати іспит тим з претендетнів на учня чи старшого учня школи воїнського мистецтва "Великий Вогонь" хто здав його погано.

Прикрасою цьогорічного свята був показовий виступ найсильнішого в Україні клубу історичного фехтування "ЗОЛОТА ШПОРА", керівник якого, Святослав Антонюк, нескромно назвав себе моїм найкращим учнем, але ж насправді так воно і є, бо зараз і сам вже вчитель, він же і отримав головний приз у боротьбі.

Князь Огін