Куме, а давайте вип'ємо за китайських гомосексуалістів!

А чого це я маю за них пити ?

! Бо вони, по-перше, жовті, а по-друге, блакитні!

Напередодні довготривалих зимових свят вітчизняну сферу освіти охопила чергова реформаторська сверблячка. Цього разу хворобу було завезено з-за океану. Першими її носіями стали спеціалісти Програми розвитку ООН (ПроООН), які розробили проект "Створення безпечного середовища для молоді України". За їхньою ініціативою з наступного навчального року в українських школах буде введено факультативний курс "Толерантність". Курс розрахований на 40 годин. Уроки проходитимуть у формі тренінгів та рольових ігор. Планується, що педагоги та психологи, які попередньо пройдуть спеціальну підготовку, будуть у ігровій формі вчити дітей з розумінням та повагою ставитись до чужої релігії, культури та… людей з іншою сексуальною орієнтацією (?!).

Щодо поваги до чужої культури - справа, без сумніву, благородна та потрібна, але до чого тут, вибачте на слові, гоміки та інші збоченці. Якщо йти за логікою творців цього проекту, то виходить, що наступними кроками суспільства, яке буде виховано у дусі саме такої "толерантності", мають бути визнання одностатевих шлюбів, та законодавче закріплення інших забаганок сексуальних меншин. Як вам панове така перспектива? Або уявіть скажімо геїв та лесбіянок серед вчителів, дитячих лікарів, психологів. Ви би хотіли аби вони опікувались навчанням та вихованням ваших дітей? Я особисто ні! Чи не досить вже того, що ми по суті змирилися зі збоченцями від шоу-бізнесу. І лише мовчки спостерігаємо за тим як талановиті співаки та музиканти вимушені "грати за правилами" встановленими тими, кого ми толерантно називаємо меншинами…

Насторожують також і окремі методи навчання "толерантності". Одна з рольових ігор у межах цього навчального курсу називається "гавайська вечоринка". Суть гри полягає у тому, що на одяг деяким дітям "запрошеним" на вечоринку нанесено літеру "Х". Інші учасники гри своєю поведінкою мають всіляко демонструвати "іксам" повну зневагу. Потім всі діти мають розповісти про свої відчуття під час гри. Задум ніби непоганий - дати дітям відчути "на власній шкурі" як це воно бути приниженим. Однак де гарантія, що ті хто спробував смак влади принижувати інших не захочуть цього у реальному житті?

Поки вітчизняні ЗМІ обговорювали тему доцільні, або недоцільності курсу "толерантності" у наших школах представники організації "Гей-форум Україна" запропонували себе у якості вчителів та своєрідних наочних посібників. Напевно, як бідних нещасних представників меншин, яких "жорстоке суспільство" не поспішає визнати своїми повноправними членами.

Що тут скажеш - це вже "повна демократія", добропорядній Європі, у яку ми так пнемось, таке і не снилося…

Тим часом, з гострою критикою ООНівського проекту виступив керівник руху "Любов проти гомосексуалізму" Руслан Кухарчук: "Ця поважна організація змішала праведне з грішним. Одна справа поважати людей з вродженими відмінностями - чорношкірих та інших. Але геями не народжуються, ними стають, гомосексуалізм - збочення. Навіщо вчити школярів толерантно ставитися до збоченців". "Ми будемо закликати батьків не пускати дітей на ці уроки", - заявив він.

Добре, що хоч хтось не мовчить і не боїться називати речі своїми іменами. Однак останнє слово сподіваюсь залишиться таки за батьками, яким вирішувати, що таке толерантність для них і для їхніх дітей.

Славко Пригода