Два дні тому у Житомирі відбулося святкування 18-ої річниці від дня заснування "Великого Вогню". 17 серпня - це особливий для мене день, другий день народження. Я пам'ятаю кожен з цих днів, от наприклад на 10-ліття був повний місяць, як був і цього разу, лише затемнення не було. А ще в той день був натовп журналістів, до нас завітав у супроводі двох вершників виконуючий обов'язків начальника обласної міліції, генеральним же спонсором дійства було ВАТ "Житомирпиво".
Пива огніщанам тоді було досхочу!
Рік тому я замислився: "Що ж я таке наробив тоді? Люди збираються в цей день на галявині недалеко від скелі Тура, приїжджають із інших міст, розбивають намети, розпалюють багаття. Вони будуть це робити навіть як би я не приїжджав до Житомира, бо це почуття духовного єднання хто раз відчув, той вже ніколи не зможе забути."
В цей день ми обов'язково проводимо воїнські змагання, пригадуємо добрим словом наших пращурів, можна й трохи пива пригубити, але міцні напої заборонені. А ще в цей день можна перездати іспит тим з претендетнів на учня чи старшого учня школи воїнського мистецтва "Великий Вогонь" хто здав його погано.
Прикрасою цьогорічного свята був показовий виступ найсильнішого в Україні клубу історичного фехтування "ЗОЛОТА ШПОРА", керівник якого, Святослав Антонюк, нескромно назвав себе моїм найкращим учнем, але ж насправді так воно і є, бо зараз і сам вже вчитель, він же і отримав головний приз у боротьбі.
Князь Огін