Папороть

Людина, у тому вигляд як вона є, - це результат багатьох мільйонів років еволюції родів рослин, тварин. Якби не було їх, і ми були б іншими, або ж нас взагалі не було.

У ланцюжку еволюції життя на планеті Земля папороті займають особливе місце, оскільки саме рід папоротей першим винайшов чоловічі і жіночі статеві клітини.

Коли на Землі ще не було ні хвойних, ні квіткових рослин, жили на світі деревовидні папороті, які вперше почали розмножуватися не спорами, як усі інші, а насінням, і стали першими голонасінними рослинами. Насіннєві папороті давно вимерли, але за допомогою винайденого ними насіння сучасні рослини змогли розселитися у найрізноманітніших куточках нашої планети.

Папороті, які ми бачимо у лісі, - це безстатеві рослини. Щоб відтворити потомство, вони висівають  спори - особливі клітини, які визрівають на нижньому боці листків. Спори падають на землю, і з них розвиваються крихітні зелені пластинки – заростки, на яких утворюються чоловічі і жіночі статеві клітини. Щоб відбулося запліднення, чоловіча клітина повинна потрапити у воду і доплисти за допомогою жгутиків до жіночої клітини. Немає води – не буде і папоротей-дітей! Абстрагувавшись і узагальнивши, наші предки перенесли те, що відбувається у папоротей, на світ людей.

Тому Купайло святкується біля річки. Дівчата по воді пускають сплетені ними вінки, щоб  парубки їх зловили. Таким чином відбувається сакральне містичне дійство об’єднання жіночого і чоловічих начал внаслідок чого відбувається народження «цвіту Купайла» - нащадка дівчини і парубка, які знайшли один одного. До речі, і пелюстки квітки по-українськи називають віночком/вінчиком.

У стародавній книзі «Волхв Сила» згадується «цвіт Купайла», який шукають серед папоротей. Не квітку папороті, не на папороті, а саме «серед папоротей». Сучасні українці про народження дитини жартома кажуть «знайшли у капусті» (очевидно, у народній пам’яті збереглося напівстерте відлуння прадавньої традиції, коли десь дитину таки «знаходили»), насправді раніше «знаходили серед папоротей».

Слід зазначити, що Купайло - персонаж чоловічої статі, а не просто назва свята. У багатьох історичних документах згадуються такі предки-навії як Коляда, Купала. Це пізніше, після хрещення Русі, про цей момент забули, як і про культ предків-навій.

Купайло відмічається у день літнього сонцестояння, у найдовший сонячний день. Сонце і вода – це найголовніші речі, які потрібні для колообігу життя. У цей день трави мають найбільшу силу. Тому традиційно у цей день збирають лікарські трави.

Радаслава Огінська