Настане день, коли саме цей день буде названо днем українського війська. Свято відваги і перемоги над лютим ворогом.
В цей день більше тисячі років тому років тому руси, які були обложені "греками", тобто візантійцями, у болгарській фортеці Доростол, пили вино і співали войовничих пісень, славлячи Перуна, що зафіксували візантійські літописці.
Русичи готувалися до смертного бою. Згідно до "Повісті буремних літ" Князь Святослав Хоробрий звернувся до ратників зі словами: «Уже нам діватися нікуди, І волею і неволею станемо супроти: Так не посоромимо землі Руської, а ляжемо тут кістьми, бо мертвий сорому не має. Коли ж побіжимо, то сором нам. Тож не маємо втікати, а станем кріпко, Я ж попереду вас піду. А коли моя голова поляже, то про свої думайте самі». Русини відповіли, що там де твоя голова паде, княже, там і нашим лежати. На ранок русини вийшли з фортеці і прийняли бій, не зважаюч на десятикратну чисельну перевагу ворогів. І перемогли!
Буде ще й за нами перемога, і падуть у прах церков хрести, від рабства духовного звільняться люди, не вічно вороги будуть панувати над нами.
