Гори високі, гори,
А Ловчен гора усіх вище;
На ній дрімучі чащі,
Сніга на ній і морози
У всякий час року;
Живуть там гірські віли
Водять свої хороводи.
__________________________
Поїхав юнак на Ловчен
Шукати дороге щастя
Його побачили віли
І кличуть, манять юнака:
“Сюди йди скоріше!
Тут щастя твоє народилося,
Сонячним світлом повите,
Взгодоване місячним сяянням,
Зоряною пролилося росою.
Геннадій Боценюк 1991