Нічні шорохи завжди загострюють слух. Свіжий вітер приносить запахи незвіданого, лісові дороги звуть вдалечінь. Мерехтливі зірки тихо шепочуть про вічність. Самотність викликає тугу, але старуха Хандра підштовхує до дії.
Голоси ночі звуть до себе. Тому, хто не знає, що таке безсонна ніч, не дізнатися принадності темряви, бо лише у пітьмі людина може відчути міць свого духу. Життя дає сонце, всі істоти Землі живуть його теплом і світлом. Його ж могутні промені сковують силу духу вдень. Вночі ти вільний. Немає стіни, яка відгорожує тебе від світу.
_______________________________
Втомлений метушнею дня мій розум дрімає у тісній коробці черепа. Немає сил зібрати думки в єдине русло, надати їм потрібного напрямку. Клята хронічна втома! Її цупкі щупальця тримають людство у борговій ямі безсилля. Чи можливо це змінити? В стародавні роки це вдавалося, але слідом за підйомом, яким би він не був високим, неодмінно приходить упадок. Це єдиний закон буття, хоча є і другий закон - законів не існує. Є лише правила, щось на кшталт правил пристойності, і в них завжди є місце виключенням.
_______________________________
Нічне місто освітлюється яскравими фарбами ліхтарів, реклами, різнобарвних вікон будинків. Пишна велич сучасних міст гармонійно поєднується з духовною убогістю їх мешканців. Але далеко не всі люди жебракують духом. В кожній людині живе вогник світла, але далеко не у всіх він проростає. Є такі, в кому цей вогник засяяв яскравіше за сонце.
Геннадій Боценюк (з рукописів)